НОВИНИ


2018-05-15 Ігор Лапін: «Країна зацікавлена в інвесторах, які розвиватимуть її підприємницький потенціал»

Новини

Масштабна приватизація – від корупції до конкуренції та прозорості

Багато років тема подолання корупції звучить в політичній площині, залишивши позаду економічну складову, яка власне і є причиною корупції. Говорячи про масштабну приватизації в межах країни — держава робить акцент на переході від корупції до прозорості та конкурентної.

Скажу більше — треба розділяти корупцію побутову і корупцію в бізнесі чи політиці. Перша вирішується підвищенням рівня життя та соціальних стандартів. Друга — цивілізованими принципами комунікації між бізнесом та політикою, які традиційно називають лобізмом. Приватизація якраз включає зв'язок бізнесу, в особі інвесторів, та політики, в особі органів влади, які регулюють дане питання. 
Позиція Уряду полягає в тому, що всі державні підприємства мають бути приватизовані. Винятком стане лише невелика кількість підприємств від яких залежить виконання державою своїх функцій. Але все почалося зі зміни законодавства.

Чому приватизація така важлива для країни і навіщо новий закон?


Закон «Про приватизацію державного майна» увійшов у пакет найбільш важливих законодавчих ініціатив, направлених на розвиток економіки. Він змінює принципи приватизації та правила формування і затвердження об’єктів, що підлягають приватизації. Так, перелік об’єктів великої приватизації затверджує Уряд за поданням Фонду державного майна України. Перелік об’єктів малої приватизації затверджує сам Фонд. Що ж до об’єктів комунальної власності – то їх переліки визначаються місцевими радами. Також ініціювати включення об’єктів до відповідного переліку великої або малої приватизації можуть і покупці.

Прийнятий парламентом у січні цього року документ окреслює питання банкрутства компаній та захисту інвесторів. Він визначає засади функціонування інституту радників, проведення оцінки майна та визначення його стартової ціни. Закон встановлює права власності і механізми контролю за виконанням інвестиційних зобов’язань. Важливою новацією є також визначення процедури спорів, яка допускає можливість звернення до міжнародного комерційного арбітражного суду і ведення справи за принципами англійського права. 

Загалом, в умовах, коли держава не є ефективним менеджером для використання підприємницьких можливостей країни, прозора і конкурентна приватизація — це достойний спосіб залучення інвестицій та ключова умова розвитку економіки. 

Росія країна-агресор і не може бути суб'єктом приватизації


Важливою новацією Закону є запобіжники для участі в приватизації державного майна резидентів Російської Федерації, яка визнана країною — агресором. Це була моя принципова поправка. Ми не можемо і воювати, і торгувати, і ще й продавати їм своє державне майно. Адже це економічний ресурс країни, від якого залежить не лише розвиток економіки, а й економічна безпека загалом.
Є інше питання, яке теж доведеться вирішувати в рамках закону. Групі VS Energy, кінцевими бенефіціарами якої є росіяни Михайло Воєводін, Євген Гінер, Олександр Бабаков, підконтрольні наші обленерго: «Київобленерго», «Рівнеобленерго», «Херсонобленерго», «Кіровоградобленерго», «Житоміробленрго», «Одесаобленерго», «Чернівціобленерго», «Севастопольенерго». Група також має частку в «Миколаївобленерго» і «Хмельницькобленерго». Тут постає питання захисту активів нашої держави від втручання російських олігархів. 

Що приватизовуємо — стартові позиції


У 2018 році Фонд державного майна планує здійснити продаж близько 200 підприємств різних галузей: транспортні, хімічні, машинобудівні, сільськогосподарські, вугільні, тощо.  Отримати від них держава повинна 21,3 млрд грн., які закладено у бюджет. 
Серед об'єктів, які планується виставити на приватизацію ПАТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Сумихімпром», ПАТ «Турбоатом», енергетичні компанії. В тому числі ті, де у держави є великий пакет акцій, зокрема ПАТ «Центренерго». Деякі енергопостачальні компанії і теплоелектроцентралі, та підприємства агропромислового комплексу. Вже розпочато підготовку до проведення конкурсів з продажу пакетів акцій за принципом аукціону 20 підприємств. 

Особливу увагу треба звернути на приватизацію підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Так, до об’єктів державної власності, що підлягають підготовці до продажу у 2018 році включено публічне акціонерне товариство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (далі – ПАТ «ОГХК»). В управління ПАТ «ОГХК» у 2014 році передано цілісні майнові комплекси державних підприємств Вільногірського гірничо-металургійного та Іршанського гірничо-збагачувального комбінатів, які перебували у довготривалій оренді компанією Дмитра Фірташа «Кримський Титан» (2004-2014 рр.).

Вільногірський гірничо-металургійний комбінат є провідним підприємством металургійної галузі України з виробництва концентратів рідкісних металів. Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат спеціалізується на видобутку та збагаченні ільменітових руд (титанова руда). Традиційними споживачами продукції Об'єднаної гірничо-хімічної компанії є підприємства вогнетривкої, ливарної, керамічної, пігментної, металургійної, скляної промисловості. Україна забезпечує сировиною не лише власні підприємства (ПАТ «Сумихімпром», ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»), а й значну кількість її експортує в інші країни. А також для виготовлення деталей для літаків двох світових компаній - Airbus і Boeing.

Для залучення інвестицій у підприємства агропромислового комплексу  передбачено приватизацію ПАТ «Аграрний фонд». Тут знову постає питання продовольчої безпеки. Можливо, буде доцільніше приватизувати не весь пакет, а зробити це частково, аби певний відсоток залишився в руках держави».

На сьогодні відзначаємо, що закон прийнято, приватизацію розпочато, початок надходжень до бюджету покладено. У 2018 ФДМУ здійснив перші продажі: пакет акцій 45,8% статутного капіталу ПрАТ «Укрхудожпром» за 3,015 млн.грн. та пакет акцій 89,5 % статутного капіталу ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» за 1,28 млн.грн.

Земля і об'єкти приватизації, які на ній розташовані


Окрім приватизації самих об'єктів, ще хочу звергнути увагу на землю, на якій знаходяться об'єкти, які підлягають приватизації. Коли приймали базовий закон, цю норму вилучили з поясненням, що вона не направлена на реалізацію засад закону, а саме спрощення процедури приватизації. Але така процедура передбачена статею 17.1 Земельного кодексу України, в якій вказано, що державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. Найближчим часом мною буде зареєстровано відповідний законопроект, який дозволить врегулювати це питання та привести у відповідність норми Закону про приватизацію та Земельний кодекс. 

Одразу хочу зняти маніпуляції з загального питання продажу землі, бо воно немає жодного відношення до об'єктів приватизації, та майна. В тому числі земельних ділянок, які їм належать. Але щоб політика держави в частині приватизації була відповідальною, а інвестор був зацікавлений в такому об'єкті, треба розписувати в окремому законопроекті усі процедурні можливості приватизації об'єкта державної власності, та землі, на якій він розташований. 

Ще раз звертаю увагу, що мова не йде про землю сільськогосподарського призначення, і мова не буде йти про можливість змінити цільове призначення землі, або використати її в інших цілях, ніж її використовувало підприємство, яке приватизували. Мова йде про об'єкт державної власності, і ту зазвичай невелику земельну ділянку, на якій він розташований. 

Матеріал розміщено в газеті Голос України

інші новини